at last ....I'm here:)

Цілий тиждень , відколи я тут, збиралась написати сюди...
отже публікую трохи записів з свого лептопа, які я робила цього тижняЖ)

Hola everybody!!!
ні перший пост я буду писати українською.
отож...з чого почати? напевне саме краще з початку:)
отож, моє знайомство з Пуерто Ріко і Центральною Америкою ( а вірніше сказати, Карибами=) почалось в аеропорту Нью Йорка , де я біжучи і абсолютно не встигаючи ( цього я тоді ще не знала і не говорила собі ;), я натрапила на представницю прекрасної половини людства з тутешньою зовнішністю (ну тобто Латиноамериканською:). я запитала її чи можна здати багаж на літак до Сан Хуана. і вона сказала, що я дуже щаслива особа, бо він на годину запізнюється, тобто я ще зможу встигнути. якби не запізнення, я б не встигла на цей літак. причому я мала різницю з укр літаком в 1.45 хв. але мені пощастило. і навіть більше, ця дівчина сказала, що у мене вантаж перевищує ліміт на 9 кг і це буде коштувати 50 баксів мені. я була така виснажена і розгублена, що була ладна заплатити абищо, аби тільки нарешті встигнути на 2ий літак. але, виявилось люди тут привітні;) і вона запропонувала мені перепакувати мої речі.це був найсмішніший епізод всієї тої довжелезноооооооооої подорожі, коли я розривала Бориспілівський ретельно запакований в скотч мою величезну валізу. Але дякуючи саме цій привітній дівчині , я зберегла 50 баксів і нормально перепакувалася. Потім було довге-довге очікування свого літака . який запізнювався і все запізнювався. А чоловік , схожий на Коельйо, весь час «спілкувався» із знервованим народом, якому натерпілось вже по швидше сісти в літак. Я б теж воліла чим швидше приземлитись в Пуерто Ріко. Але мене гріла думка, що попереду не буде вже більше пересадок і скоріше всього мої мене дочекаються в аеропорту. Засмучувало одне – що я не маю зв’язку ні інтернета.

Але час пройшов і ми сіли в літак. Перше враження, це те ,що люди говорять іспанською. І всі вони були або афро або латино.

Майже всі 4 години я проспала. Так як шлях мені здався дуже коротким. В літаку з Києва я майже не спала – думки , чи я встигну на другий літак і чи все буде ок тривожили. До того ж я за майже 20 років перший раз летіла.

Після недовгого очікування свого багажу і гадання, чи чекає мене хтось там , знадвору, я все-таки вийшла. І дійсно, мене чекали Бетсі (моя МСП ) і Мір*є (моя попередниця). На дворі вже була 2га ночі. Але було тепло, навіть душно. Тут не буває холодно(принаймні зараз).

На машині Алекса ( корінного пуерто ріканця і друга Мір*є) ми приїхали до мого нового домуJ гуртожиток (звичайно , не схожий на наші). Трьохповерхова приватна будівля,яка повністю здається в ренту. Другий поверх весь наш – тут живе (чи житиме 3 МС мембера – я , Бетсі і Фатіма (ER МС ) + 2 стажерки – Маве з Перу ( супер енергійна, дуже скоро розмовляюча і низенька J) та Карола – теж низенька, симпатична стажерка з Мексики , яка ще й до того ОСП одного з ПБоКСів. Квартирка наша не є маленькою. Правда у мене кімната з темно синіми стінами, а на вікнах зовнішні жалюзі і сітка від комарів. Взагалі в більшості домів вікна не такі як у нас. Тобто не зовсім такі. Форма та сама, але немає скла, але зато жалюзі, через які і не багато світла потрапляє в кімнату. Тому виходить ніби кімната без віконJ

У нас немає чайника – навіщо, якщо весь час + 27 і який там чай?? І немає духовки. J)

Зато є машинка пральна на першому поверсі ,яка пере за 1.25 $ і сушить так само платно:)чи щось таке J)я вже купила невеличкий тазик ,щоб прати свої «делікатні» речі і можливо “save the money”.але який там сейв моні??щоб поїсти в фаст-фуді , що вони всі вдало і роблять ( а потім не дивуйтесь побачити на вулиці купу людей, у яких я не знаю яка ступінь ожиріння..) отож, щоб поїсти чогось жареного і не дуже то корисного для організму треба від 5 до 10 баксів. А най найдешевшеJ-біля 4 баксів. А щоб пройтися по супермаркету і купити «3 томата і 2 капустини» треба мінімум 50 баксівJ

Ок. Що ж я робила ці дні – коли мій МС термін ще офіційно не почався, я не могла підєднатись до інтернету в офісі, мій лептоп сів, і т.д. і т.п.?

Перший день я на диво не довго спала. Коли встала, звичайно , було незвично. Незвично від всього нового і незнайомого. Було жарко , ну як і зараз))як завжди)). Коли ти виходиш ввечері, то ніякого резону брати щось на довгий рукав, температура не змінюється.

В перший же день ми з Бетсі поїхали в старе місто , яке славиться своєю іспанською архітектурою, мурами давніх фортець і багатьма туристичними місцями….Супер гарно. Мушу повернутись туди з камерою і нафоткатись вдосталь. Я б могла купити тут камеру –вони не такі дорогі , але ІСчекає мене …але про це колись іншим разом.

10.06

It’s kind of feeling that I’m going exited (I don’t like this word but who caresJ)about the new kind of life I have, about people here, about what I’ll be doingJ. It feels really cool. “Shock of first days” seemed to become very light. I think I was looking very funny and somewhat scared , cause everybody was asking me – if I’m not afraid of them (as here people are communicating very loud and messy;) but it’s kind of fun for me. I like how they are open and can easily talk to u at the street. It’s cool unless it’s not annoying. They (especially MC , that I’m communicating now mostly with) use a word “random” very very oftenJ I like that they are very kind, caring, polite and people that can handle challenge very very smoothly. U will not see them (until now I didn’t) panic or confused – if we have to move agenda for half of day –it’s ok, everybody is calm. Yeh, I’m here only for 5 days, but it feels very optimisticJ.

I like my new teammate –Mexican girl , with name Fatima (for us not really usualJ). She is ER girl and I like it. And I like the dynamics of our move through transition.

I like my predecessor –Finland girl – she’s so cute, when she is listening or talking smth. She’s calm and seems very kind and mild. And she did in@ a lot of things – EB, LCP , MC, national PBoX OCP, MC here in PR. Now she’s applying to Central Asia and Caucasus Coordinator positionJ really cool. And today she’s has her birthdayJ a lot of good wishes to her.

We just talked with old MC team about PR reality – history, economics, politics, people, environment and so on. So I knew already a lot about it, but now I have even more, and I feel I’ll have to explore much more and get to know the life of this country closer. I have time for itJ)

Ok, so a bit of theory about the place where I’m supposed to live for more then a yearJ.

Puerto Rico (usually I use PR J) – is Commonwealth of USA that is similar to our Crimea status. They don’t pay US taxes , but they don’t have foreign affairs, it goes from US. That’s why I was to get US visa. They have US passports , but if they move to US for studying they are treated as foreigners and have to follow all procedures . They don’t vote for the president of US, but they vote for democratic representative who will be participate in elections.

Historically they were a colony of Spain. And it was not so much developed. After US got it the affairs became better, but still. US developed industry here – medical a lot, engineering. After that in 50^th they got the status of Commonwealth and became for now. There are 3 political parties –one for staying the same status, one for becoming the state of US, and one for independence. From 60^s more people came to the part of independence of country –now it’s somewhere near half of people (there is about 4 million ppl on island). But was I was told people don’t care about politics much, and if they are involved they are voting for parties regarding their vision of relations towards US. Залежність від Америки, як я і передбачала є. But here from my prospective it’s really interesting mixture of US and Latin culture. People that are very open and emotional and easy going they follow US type of life.

Ok back to theoretical stuff, they have here governor that are like rules territory.

Economically they are developed in electronic, medical stuff and equipment. They have 80 % of imports from and exports to US. The link with Latin America weak economically .Interesting fact that I heard that CEO mostly are not local but people from Columbia, Mexico and so on. They have interesting situation with population , when nearly 47 % of people that can work (like physically and mentally) they don’t work and have social security –like cheaper houses, coupons for living (like for buying food in supermarkets)? And even some money. So people in this conditions usually didn’t change their status and receiving this support for whole life. So people are somehow secure (he-he not so usual for us J )and don’t worry about their tomorrows life. They spend all their salaries, don’t save.

For a big my amazement and pityL , they don’t have a big agricultural sphere. They shifted it somewhere 20 years ago, cause the payment for labor took a lot, and u can have cheaper products (like coffee, bananas, avocados and so on) from surrounding countries. So they developed more electronics and medical stuff is very very developed. Also people are working a lot in GO sector. They have a lot of department which are working with different type of things –from environment protection to things related to horse sport;))) and they employ a lot people. So in 2006 there was a huge collapse , when government didn’t have enough money for salaries and they have things closed for a week, after that they establish tax , and now if u buy anything u will pay 7% more as a tax. I noticed it in a store when the price was somewhere 5.76 and I paid 6.5. but now I realize that it’s everywhere –they write prices without this tax.

11-12.06.

Сьогодні ми в більшості працювали над ситуацією ,які маємо в країні – в ЛС. Тому нічого аж такого незвичайного. Тобто я вже звикла до їх реальності і є багатенько «работьонки». Для мене і для всього МС.

Ввечері таке відчуття , що ніби виснажений абсолютно.

А завтра паті. Вдома, а потім кудись поповзем. Треба починати берегти гроші. А то , їх не так багато, а видатки все будуть і будуть. …

Починаються думки і спогади з україни. Кожної ночі сни про Україну з людьми, місцями з Тернополя. Тому все більше і більше починається усвідомлення, що сталось зі мною і все таке.

Незручно те , що вони базарять коли разом іспанською і ти сидиш і ніфіга не розумієш. Частину розумієш, але меньшу:) тому треба братись за навчання:))

12.06